ХV
Всеукраїнський конкурс учнівської
творчості
“Гуртуймося,
Братове-Українці! Лиш через терни шлях
веде до змін”
Номінація
“Література”
З
мрією про мирну Україну
(поетичні роздуми)
(поетичні роздуми)
Роботу виконала:
Шелюг Валерія,
учениця 10 класу
Трудолюбівської
ЗОШ І-ІІІ ст.
Миргородської
районної ради
Полтавської області
Керівник:
Шелюг Тетяна
Василівна, учитель зарубіжної літератури,
***
Вже зовсім скоро прийде Новий рік.
Бажати миру, сподіватися на щастя -
Так здавна кожен українець звик.
Тривожне свято: йде війна на сході.
Немов далеко й так разюче близько.
На тишу сподіватися нам годі:
Щоночі пострілів смертельних низка.
Тут запах мандаринів, шоколаду
І шурхіт подарунків під ялинкою.
Там тишу розриває звук снарядів,
Стікає спогад невблаганною сльозинкою...
Так хочу вірить: найстрашніше вже позаду.
Відважний воїн Україну нам зберіг.
За рік Новий подякую солдату,
Згадаю тих, хто у бою поліг.
Старого року проводжаючи хвилини,
Звертаюсь тихо: "Боже, поможи!
Хай знає кожен у моїй країні:
Ми вистоїм, ми сильні, ми - єдині"
*** В різдвяний вечір зірка з неба вспал -
Лише бажання треба загадать
Про чисте небо, мир і благодать,
Та мріями лише не можна жити,
Бо не з думок складається життя.
Лиш той ніколи не пізнає забуття,
Хто знає істину: ми мусим щось робити.
Постійно діяти і докладать зусилля,
Почати з себе змінювати світ
І з досвіду своїх минулих літ
Сказати й довести собі: Я СИЛЬНА!
Лише тоді відкритий шлях до перемоги!
І перемога ця для нас близька:
Опуститься Ареєва рука
І житимем під оберегом Бога!
*** Моя душа завжди болить,
Коли чую крик
Дітей землі.
Вибухи гранати
Тривожать невинне життя.
Брудне сміття
Чужої відплати
Порве їх душі -
Обірветься життя!
Облиште війну!
Потрібно весну,
Що прийде з миром і теплом у наші хати.
І кожна мати
Зустріне солдата...
І все буде добре...
А поки - війна...
*** Я люблю наше небо зоряне,
Загадкове таке і нескорене.
Підлогою раю назване,
Чарами ночі створене...
Коли місяць тихенько підсвічує
Напівсонну землю заквітчану,
Теплом і затишком сповнену,
Як у дивному сні намальовану...
Уже скоро картина зміниться:
Ніч у світлі розчиниться,
Пташиним співом наповниться,
Від магічного сну прокинеться.
А вітер одним легким подихом
Землю розбудить поспіхом,
Засяє красуня барвами -
Дрібної роси кристалами.
І поле озветься колосом,
Немовлятко - щасливим голосом,
Хай їх не злякають постріли!
Відійдуть жахітні сни -
І більше не буде війни!
Немає коментарів:
Дописати коментар