"Кожен фініш - це, по суті, старт"

Червень - пора випускних вечорів у навчальних закладах. Тут важливий не лише документ про освіту. Тут цінний підсумок, спогад і погляд у майбутнє. 

Милуючись випускниками, ми згадуємо їхні перші кроки у школі і миті зростання, роки шкільного життя і учительський внесок у становлення кожного учня. А ще дивуємося, яким схожим стає клас на свого наставника, як відбувається взаємовплив у класній родині. 

Таран М.В. своєму першому випуску віддала все, що мала сама, і навіть більше: вони разом жили, вчилися і набиралися досвіду у стінах Трудолюбівського навчального закладу. Вони разом зробили своє свято, про яке мріяли. 

На випускному вечорі, гортаючи сторінки свого шкільного альбому, колишні учні пригадували все найкраще із такого близького ще минулого. Перший клас і Галину Вікторівну. У її любові діти не сумніваються, бо вже достатньо дорослі, щоб зробити висновок: вільний час віддають тільки тим, кого люблять. 

Серед цінних спогадів - класні свята. Деякі стали традиційними ще із початкової школи; мовні квести, відзначення Миколая і Масляної, "Я люблю Україну" і екологічні стежки. Інші принесла у колектив Марія Валентинівна: День Гідності, антикорупційний урок, протидія булінгу, лазертак, І все у співпраці з батьками. 

Об'єднували класну родину і спільні поїздки. З Марією Валентинівною учні відвідали Полтаву, Харків, Одесу, Львів, Кам'янець-Подільський, Чернівці. Побували в поході, відчули романтику ночівлі в наметі, смак їжі, приготованої на вогнищі, запал вечірньої мафії біля багаття, задоволення від подолання труднощів і здобуття нових навичок і вмінь. 

Серед випускників цього року чимало учасників і призерів обласних спортивних змагань. Саме вони принесли у школу олімпійське лелеченя і круті ігри. 

Навіть наприкінці навчального року стали найактивнішими учасниками шкільного олімпійського уроку. Безмежно вдячні Наталі Іванівні за уроки, змагання і мотивування до спорту. 

Без сьогоднішніх випускників не обходилися важливі шкільні події, свята, повітряні перерви. Учні цього класу багато волонтерили: посилки воїнам, сюрпризи вихованцям дитячого садка, чи просто майданчик перед шкільним порогом від снігу почистити, або прибрати і привести до ладу міце відпочинку у місцевому парку. 

Вони багато танцювали: у класній кімнаті, у спортзалі, на сцені, у коридорі, на подвір'ї. Думаю, що це - найтанцювальніший випуск за всі 30 років школи. 

Це клас, у якому танцювали всі разом із своєю улюбленою вчителькою. І як же вони на неї схожі! Такі ж завзяті, небайдужі, цілеспрямовані і відкриті до всього нового.

Разом вони прийшли до свого випускного вечора. Зробили своє  прощальне шкільне свято таким же яскравим, веселим, стрімким і танцювальним, як і їхнє шкільне життя. Батьки, щоб закріпити звання шкільних танцюристів, і собі підготували запальний танцювальний сувенір для своїх випускників. 

Подвір'я Трудолюбівської гімназії цього дня об'єднало кілька поколінь випускників нашого закладу. Вони шанують традиції і люблять школу. 

Навіть неймовірна спека і палюче сонце нікому не зіпсували святкового настрою. Рідні стіни, як відомо, підтримують і допомагають. 

Нехай вони завжди слугують місцем сили для кожного випускника і надихають на сміливі старти.