Так просто

Під час регіональної (не)конференції для шкільних педагогів міні-ЕdCamp TRUDOLJUB  учениці і випускниці нашої школи, продовжуючи тему "Освітні лайфхаки", співали про те, що у нашій школі просто вчитися і творити, допомогти і одержати допомогу, творити і просто бути щасливим.
Це тому, що ми разом, наперекір і завдяки, створюємо і розвиваємо,  змінюємо і змінюємося, поступово, крок за кроком, робимо школу, яку так любимо, ще кращою.
Для тих, хто хотів мати текст і ще не одержав, - ділюся:

У школі всюди питання-задачі, 
Загадки, ігри, розмови гарячі,
Натхнення, творчість, хвилини пізнання - 
Це все називається словом "навчання".
       Приспів: Так просто.
Зі школи кожен життя починає.
Що зле, що добре - ми все тут пізнаєм,
Щоб йти по світу в майбутнє відкрито.
Це все називається словом "освіта"
       Приспів.
Дитина просто вершину здолає, 
Якщо підтримку дорослого має:
Вона повірить в безмежності силу, 
В житті не зламається - матиме крила.
       Приспів.
Так добре в школі зустрітися знову, 
Впізнати голос, почати розмову.
Останній дзвоник, як вперше, прожити. 
Це все називається словом "любити"...
     Приспів: Так просто.
                                        (Тетяна Шелюг)

Уроки фінансової грамотності

Як діють едкемпівські хвости, я вкотре побачила, коли  наступного дня після mini-ЕdCamp TRUDOLJUB, взяла участь у грі "Життєвий капітал", яку провів  Евгений Горошков зі своєю тренерською командою.
Учасники за трьома ігровими столами (учителів, випускників та нинішніх учнів Трудолюбівської шокли) вчилися приймати рішення, як у житті, вагатися і помилятися, здобувати і втрачати. Все, як у житті...
Досвідчений тренер вчив бачити ресурси і прораховувати їх, цінувати час і можливості співпраці, вказав, як важливо формулювати мрію і визначати фінансові можливості для її досягнення. 
За кілька годин гри кожен виніс для себе масу уроків, які матимуть своє продовження.
 Крім того, гравці-педагоги на власному досвіді побачили, як допомагають якісні ігрові технології здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці, набувати важливі життєві компетентності у приємній невимушеній обстановці.
Дякую всім за новий довсвід, нові знання і цінні поради.

Освітні лайфхаки із присмаком щастя

"Регіональна не-конференція mini-EdCamp TRUDOLJUB - відбулася!" -  проголосили на урочистому закритті трохи стомлені, але задоволені ведучі: натхненниця і координаторка едкемпу у Трудолюбі Валентина Федоряка, директор школи Віктор Кульченко та колишня  випускниця, а нині - вчителька нашої школи, Марія Таран.
Переглянувши пости і світлини учасників і гостей цієї події, передумала писати докладний звіт. Хочу лише подякувати всім білим освітянським воронам, які злетілися до Трудолюба, провели день у нашій школі і побачили, зрозуміли, відмітили, і, відповідно до принципу EdCamp, взяли для себе, що хотіли, і щедро поділилися тим, чим могли.
Експерти та експертки наповнили (не)конференцію змістом, розкривши тему "Освітні лайфхаки", переконали, що вчити і вчитися, справді, може бути просто.
Учителі та учительки щедро ділилися власними родзинками та знахідками, які роблять процес навчання цікавішим та якіснішим. А під час особливої сесії від EdCamp Ukraine гостро дискутували про Нову українську школу і пропонували підтримку та допомогу для втілення мрії Валентини Миколаївни Федоряки про "Школу Щастя Трудолюб".
Аромат щастя весь день витав коридорами нашої школи. Його присмак відчувався в словах, ідеях, посмішках, у численних світлинах. Іскорками здійснених мрій щастя світилося в очах
учасників і учасниць, які тішилися результатами сесії-подарунок: малюнок хною, гравюра на ложці, ебру, картхолдер, мамба, крученик на вогні. Все дзвеніло, блищало, звучало, вабило неймовірними ароматами та яскравими барвами.





Регіональна не-конференція mini-EdCamp TRUDOLJUB завершилася, але неодмінно продовжуватиметься відомим феноменом едкемпівських хвостів.

Територія без гаджетів

Телефони, планшети додають зручності, економлять час, але увійшли в наше життя аж на стільки, що часто заважають активному спілкуванню, живому рухові, дитячій активності учнів. У школі нам дуже хочеться відволікти дітей від гаджетів, тому взялися обладнати маленькі куточки, які стануть територією без гаджетів. Із підручних матеріалів виготовили м'які пуфи, кошики наповнили книгами і журналами, які періодично плануємо змінювати.
Зайняти місце у такому куточку може будь-хто. Єдина умова - без гаджетів.

Сніговикова перерва

Трудолюбівська школа продовжує бавитися снігом...
Ловимо час, коли ще можна це зробити.
Ранок п'ятниці просто спонукав до цього:
незаймані простори довкола школи вабили чистотою, свіжий мокрий сніг обіцяв безмежні можливості для творчості і фантазії.


Тому "сніговикова перерва" була саме на часі. Школярі разом з класними керівниками весело розсіялися довкола школи. Кожен клас обрав для себе привабливу територію і не гаючись - до справи.
За 15 хвилин довкола школи з'явилися різноманітні снігові фігурки: красуня, заквітчана вінком, браві козаки та козачата, скромні сніговики та милі сніговичата і навіть снігові мухи з ялинковими крилами.


Завзяті шестикласники заселили весь ігровий майданчик (лавки, столи, пісочники і навіть гойдалки) своїми витворами.
Першокласники об'єдналися із учнями 5 класу і попрацювали над деталями декору: горобина в короні, яскраві гудзики, виразні очі, плавні лінії.

Одна велика перерва на свіжому повітрі подарувала щастя гри, творчості, спілкування, руху, активного відпочинку. Це так просто!

Зустріч поколінь у рідній школі

Щороку першої суботи лютого, незважаючи на заметілі чи ожеледь, брудні калюжі чи колючі сніговії, карантини чи будь-які інші неприємності, вечір зустрічі випускників у Трудолюбівській школі відбувається!

Цього разу про початок зустрічі різних поколінь наших випускників сповістив шкільний дзвоник, який подали учень 11 класу Владислав Половий  та випускниця 2008 року, Марія  Таран. Десять років тому, одинадцятикласницею, за ручку заводила вона цього хлопчика до першого класу. Зараз Марія Валентинівна - улюблена вчителька і Влада, і багатьох нинішніх учнів. 

У цей лютневий вечір гостинно відчинилися шкільні двері для усіх, кому важливо пройтися знайомими коридорами, заглянути до рідного класу, побачити учителів, почути голос шкільного дзвоника, перегорнути сторінку власної пом’яті та доторкнутися до спогадів зі свого шкільного дитинства.

Дякуємо представниками ювілейних випусків 1993, 2003, 2008, які зібралися у актовій залі, пригадали історію школи і власне шкільне життя. У дружньому колі переглядали світлини, співали шкільних пісень, грали в ігри, спілкувалися з друзями та вчителями. 

Ми завжди щиро тішимося з того, що маємо відданих школі учнів, які, незалежно від дати, щороку приходять до  школи. Різновіковими компаніями збираються біля свого класного керівника, ще тісніше переплітаючи ниточки, які пов'язують покоління.

Це дуже важливо, щоб колишні учні збиралися саме тут, за партами, де здобувалися знання,  народжувалися почуття і формувалися  мрії. Тут і зараз можна відчути себе не просто хорошими знайомими, друзями, а учнями, дітьми. Побачити, як змінилася будівля, вчителі, чи іншою підростає молодь. Одержати безцінний заряд молодості. 

Школярі готували для гостей музичні, танцювальні, гумористичні номери, хотіли потішити їх та утримати рівень талановитих учнів Трудолюбівської школи.

Фінальним акордом свята стала пісня, яку виконав наймолодший склад двох поколінь  вокального ансамблю «Камертон»:восьмикласниці та випускниці 2017 року.

Так не переривається зв'язок поколінь, так народжуються і примножуються традиції.