Важливий урок після останнього дзвоника

 Першої канікулярної суботи 29 червня дві групи трудолюбівських гімназистів велосипедами приїхали до школи на незвичайний, але дуже важливий напередодні літніх канікул, велоурок. 

Його провели Богдан Лепявко та Андрій Мартиненко, тренери U-Cyele, експертної громадської організації, яка просуває велосипед, як безпечний зручний транспорт. Захід відбувся в межах проєкту Миргородської міської територіальної громади "Велопроєктуання як спосіб зменшення впливу пандемії COVID - 19", розробленого спільно громадськістю, бізнесом та міською радою за спільного фінансування уряду Швеції та Миргородської міської ради. 

Було проведено два заняття: з молодшою групою та учнями, яким уже виповнилося 14 років. В ході бесіди тренери виявили рівень обізнаності дітей, загострили увагу на окремих особливостях руху велосипедистів у місті, за межами населеного пункту та  провели тренувальний проїзд навколо школи. 

Завершили урок врученням посвдічень велосипедиста, брелоків, що відбивають світло, та термометрів, які нагадують про розумне споживання енергії.  

Прощальний дзвоник дитинства

Останні дні травня - дуже дзвінка пора: у школах України лунають останні дзвоники. Малечу вони кличуть у літо, а випускників - у доросле життя. 

Рік, що минув, для нашого закладу був насиченим, хвилюючим, цікавим, дещо складним...Як і усі попередні тридцять років існування школи :).  За минулий навчальний рік ми стали частиною Миргородської територіальної громади, заклад став гімназією. Ми готувалися і успішно пройшли інституційний аудит Державної служби якості освіти. Працюючи в умовах пандемії, здобули нові навички дистанційного навчання. Рік завершили святом останнього дзвоника. 

У цих особливих умовах постаралися максимально дотриматися карантинних обмежень і санітарних норм. Дякую батькам і колегам за розуміння, підтримку та допомогу. Крім того, зберігати дистанцію допомогла і хороша, певно, замовлена кимось, погода, а також просторе шкільне подвір'я. 

Коротенька спільна зустріч умістила основні традиційні моменти: вітальне слово директора, зустріч з першокласниками, пісенну подяку і танець разом з класною мамою від випускників. А ще - сюрприз для Марії Валентинівни. І, звичайно ж, останній дзвоник, який покликав усіх гімназистів на остнній ігровий урок. Плануючи його, класні керівники врахували, що цього року діти втомилися від спілкування через екран, їм не вистачало безпосереднього контакту, взаємодії, гри. Наставники врахували побажання, можливості, інтереси, особливості саме свого класу. 

Своїх першокласників Людмила Михайлівна направила за звичним для них щоденним маршрутом.  Але виконували вони особливі квестові завдання, щоб відшукати канікули, які викрали злі сили. Як визначила вчителька, маленькі гімназисти впоралися відмінно, бо вони добре працювали протягом року, багато навчилися, і заслуговують на справжні перші свої шкільні канікули. 

Під весняним сонечком другокласники гралися в улюблену заморозку та інші рухливі ігри, а прохолодитися Людмила Миколаївна запросила їх до класу. Тут на них чекав освіжаючий  сік і цікавий мультик. 

Третьокласники дуже люблять квести. ГалинаВікторівна і цього разу приготувала для них цікаві завдання. Діти багато рухалися, добре повеселилися ще й вітамінний сюрпирз від останнього дзвоника отримали :). І таким стрімким кроком перестрибнули до 4 класу.

Символічно, що Катерина Федорівна свою маленьку родину четвертокласників привела на дитячий майданчик прощатися із початковою школою. 

Учні 5 класу разом з Вячеславом Володимировичем грали в ігри зі словами. 

Непосидючі шестикласники - найзавзятіші шанувальники фізкультури. Вони переконали Дарію Леонідівну навіть святковий ігровий урок провести на спортивному майданчику. А Наталія Іванівна, вчителька фізкултури, охоче їм допомогла. 

Семикласники разом з Юлією Сергіївною своє шкільне святкування завершили прогулянкою до Миргорода. Там гуляли по курорту, ходили в кіно, смакували піцою. 

Під берізками і каштанами добре мріялося восьмикласникам і Альоні Василівні. 

Учнів 9 класу Валентина Миколаївна зібрала біля тандиру, де вони дегустували 9 видів чаїв. Біля запаленої свічки відкрили "банку щасливих миттєвостей" і пережили їх знову, відгадуючи, чиє то було щастя. Можливо, для когось із тих, хто вирішить продовжити навчання у коледжі, це останні щасливі миті безтурботного шкільного дитинства. 

Вихованці Бели Іванівни чудово розважилися, граючи у "Хто я?" у затінку каштанів. 

Неймовірно хвилюючим цей день був для Марії Валентинівни. Сама випускниця нашої школи вони прямо зі студентської аудиторії прийшла сюди працювати і одразу стала керівником п'ятикласників. Учні  стверджують, що була  вона для них не просто вчителькою, але й мамою, подругою, сестричкою, порадницею. Возила їх на екскурсії, готувала для них свята, не лише придумувала їхні танцювальні номери, але й перетанцювала їх з ними (хлоп'ячі і дівочі партії одночасно :)). Підтримувала, допомагала, берегла їхні секрети. Разом з ними сама зростала і вчилася бути "найкрутішою" вчителькою. Сьогодні її вихованці - основа учнівського  самоврядування, окраса шкільних заходів.

 Зараз її роботу цінують батьки, її думку поважають колеги, її люблять вихованці. 

Їм, своїм першим дітям, вона віддала часточку своєї великої душі. Тому прощальні миті такі щемливі і зворушливі. 

На останньому уроці у гімназії  вони разом формували капсулу часу. Складали завдання для себе у майбутньому, мріяли, формулювали і записували свої мрії на найближчий час і на десятиліття вперед. Нехай усе, намріяне цього дня, збувається!

 *За світлини дякую класним керівникам, батькам і Олександру Сергійовичу за відповідальну роботу безпілотника ))

Екологічний проєкт у дії

 Норман Борглаут, автор "Зеленої революції" наголошував на тому, що людина, щоб зберегти себе і природу, має зробити свою діяльність безпечною для довкілля. З цим переконанням у Трудолюбівському закладі розпочалася робота над проєктом ЕкоЛаб. Реальним поштовхом для роботи стала будівля теплиці, що знаходилася на шкільному подвір'ї і потребувала ремонту, та присутність у закладі Матеї, волонтерки з Корпусу Миру. Вона показала нам новий погляд на екологічні проблеми та нові підходи до виховання тих, від кого залежить майбутнє планети. 

Зараз уже можемо побачити деякі результати. 

Відремонтували ящики для розсади, замінили грунт. Побачили, як потрібно компостувати відходи, щоб одержувати якісне органічне добриво. Придбали обігрівачі і тепер важливо навчитися використовувати їх оптимально і безпечно для рослин. 

Звичайно, карантин і дистанційне навчання у квітні не дозволили повністю втілити освітню частину проєкту: майстер-класи, практикуми, уроки, дослідження. Та й основну частину роботи взяла на себе технічна служба гімназії. Щиро вдячна Орєхову О.М., Синільник Л.А., Красюку О.В., Шовкоплясу В.К., Балацькій В.О., кожному, хто дбав про температуру, коли квітневе небо вкривали хмари, поливав і прополював рослини. Цього року, крім звичних тут помідорів і капусти, висіяли трохи редиски. Цікаво, як вона розвиватиметься. Поки що має досить здоровий вигляд.

Розсадою помідорів працівники закладу уже забезпечені. Чекаємо замовлення від жителів громади.

 І намагаємося робити свою діяльність безпечною для довкілля.

Вишиванка - гордість українців

 Сьогодні знову третій четвер травня. За 15 років міжнародне свято День вишиванки став улюбленим для багатьох не лише в Україні. 

Трудолюбівська гімназія цього дня особливо яскрава, барвиста і самобутня. Піднесеного і святкового настрою не зіпсує ні вранішній дощ, ні контрольна робота, якщо ти одягнутий у вишиванку. Вишиті квіти, птахи, орнаменти на сорочках та сукнях оберігають, зігрівають, надихають і дорослих, і малечу.

Шкільне самоврядування цього разу оголосило фотовиставку світлин у вишиванках. Чудова ідея - фотогалерея власних світлин у шкільному коридорі. Метушилися, шукали цікаве тло, виглядали, коли сонце прогляне, щоб світлини були яскравіші. 

У класах сьогодні багато говорили про вишивку і вишиванку, про кольори і орнаменти, про моду і традиції. Першокласники малювали вишиванки, створювали власні орнаменти і навіть писали вірші про українську вишиванку. 

Танцювальним флешмобом  відзначили День вишиванки наймолодші жителі нашої гімназії - дошкільнята у "Дзвіночку". 

Шановні класні керівники, щиро дякую вам за світлини і за вашу працю. Національна свідомість формується у дитинстві. 

Айн Ренд "Гимн"

"Я не есть средство для достижения целей других. Я не служу ничьим желаниям. Я не бинт для их ран. Я не жертва на их алтарях. Я человек."

"Что есть ваши массы, как не миллионы глупых, съежившихся, безразличных душ, у которых нет собственных мыслей, собственных мечтаний, собственных желаний, которые едят, спят и беспомощно твердят слова, вбитые в их головы."

День Європи

День Європи - це щорічне свято миру і єдності у країнах  Ради Європи і Євросоюзу, свято спільних цінностей та ідеалів. 

У Трудолюбівській гімназії цей день відзначили інформаційним флешмобом старшокласників. Учні 8 класу підготували цікаві маловідомі факти про європейські країни. 

На широкому шкільному майданчику старшокласники і вчителі - усі разом  захоплювалися, пригадували, пізнавали дива, різноманіття, родзинки європейських країн. Разом раділи, що Україна - частинка цієї дивовижі, величі і краси. 

В той же час усвідомлювали, що маємо постійно працювати над тим, щоб загальноєвропейські цінності свободи, рівності, демократії були складовою нашого повсякденного життя.