Ще трохи про співучителювання

Закінчується навчальний рік і, природно, хочеться оглянутися: що зроблено, що залишилося, як змінюється школа, чи змінюємося ми. А ми таки змінюємося, вчимося, рухаємося по шляху змін, бо хочемо, щоб маленька сільська школа, не просто існувала,  а гідно витримувала конкуренцію і була комфортним місцем для всіх, хто тут вчитья і працює.

Співучителювання - це те, що цікавить, подобається, спонукає діяти, це наш спільний "довгий хвіст" від українсько-фінського експерименту "Змінитися за 7 днів". Протягом минулого навчального року наші вчителі багато працювали для співучителювання. Пригадували уроки фінських колег, читали, обирали теми, розробляли власні уроки.

Об'єднували різні класи (2, 4, 5, 6) для більш глибокого дослідження казок Андерсена чи серйозного аналізу прав дитини. У такій співпраці учні самостійно розподіляють ролі, сміливо ставлять запитання, охоче допомагають одне одному, дружно виконують ігрові, пошукові, творчі завдання, здобуваючи нові знання, розвиваючи і навчальні, і соціальні навички.


Дуже цікавими і вдалими були спроби поєднувати, переплітати різні предмети. Мені природно було шукати та порівнювати стильові риси бароко і класицизму в архітектурі, музиці, літературі разом з Альоною Василівною та Іриною Володимирівною. Учні за допомогою кросвордів, буриме, інших словесних задач засвоювали поняття; створюючи лепбук, - роздивилися архітектурні пам'ятки України.

Ірина Володимирівна принесла на урок кавову історію і восьмикласники самі створювали малюнки  в стилі бароко з ароматом кави. 
Днями спостерігала співучителювання Валентини Миколаївни та Дарини Леонідівни. Математика і англвйська дуже органічно поєднувалися. Стримане, виважене спілкування, вільний рух у класі, при цьому діти чітко розуміють, що мають робити і для чого. Результат - формування навичок математичного обчислення і англійського говоріння. І, майже фінська, неспішність.
Заключний урок української літератури у 6 класі був справді святковим і продуктивним, повітряним,  ігровим і рухливим, практичним і трохи казковим. Фізичні досліди від Віктора Миколайовича яскраво пояснювали природу і можливості повітря, води, звуку, вогню та незвично відтіняли літературні образи, які пригадували учні разом з  Марією Валентинівною.
Звичайно, не на всіх урокоах мені вдалося побувати, але раділа кожній можливості бачити, скільки нових ідей народжувалося під час підготовки таких уроків, які несподівані повороти і переходи виникали під час роботи.  І надзвичайне задоволення бачити, як подобаються такі заняття дітям.

Про себе скажу, що завдяки практиці співучителювання по-іншому побачила своїх колег, відкрила в них нові таланти, можливості, збагатилася їхніми вміннями.
     Кожного разу переконуюся у првдивості твердження фінських учителів Кайсу та Еси про те, що підготовка спільного уроку - процес креативний, творчий та надзвичайно важливий для нашого фахового розвитку. І, що не менш важливо, коли двоє (чи троє) вчителів створюють щось разом - результат завжди перевищує їхній індивідуальний внесок. 

Вітання шкільним спортсменам

Наші спортсмени - гордість школи. Щороку, з перших днів існування закладу, вони показують чудові результати, гідно захищають честь школи і району на різних стадіонах області.
Цього року, під керівництвом незмінного тренера Н.І. Крупенич, вони стали кращими у районній Спартакіаді, а команда "Козацького гарту" привезла ІІІ місце із обласних змагань фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів.

Успіхи юних спортсменів не обійшов увагою відділ освіти Миргороської райдержадміністрації. Сьогодні Я. М. Горбик, методист районного відділу освіти, привезла у Трудолюб грамоти та гостинці переможцям. Після обіду діти із задоволенням ласували морозивом.
Дякуємо за приємний сюрприз. 

День вишиванки

Серед цінностей, загальнолюдських і національних, нашій вишиванці належить особливе місце.

Цього року День вишиванки у нашій школі відзначили караоке-перервою. Дзвінко лунали у коридорі пісні про Україну, про Київ, про рушник і про щастя.

Українець у вишиванці і з піснею на вустах - справді гармонійна картина. 

Європейським шляхом

Від молоді, нинішніх шклярів, залежить шлях України в майбутньому: чи вступатиме вона до Євросоюзу, чи прийме йго цінності, чи житиме за його правилами.
Цьго року учні та вчителі нашого навчального закладу взяли участь у Всеукраїнськму онлайн-уроці до Дня Європи. На загальній карті уроку серед 2164 учасників засвітилася і маленька сільська Трудолюбівська школа.
 Ми мали змогу долучитися до розмови про європйські демократичні цінності, з'ясувати, що означає європейська інтеграція, як формується "європейська свідомість" та усвідомлення того, що ми теж є частиною Європи.
У ході уроку розкрили секрет успіху Євросоюзу і визначили, що важливо не лише те, куди ми йдемо, а, найперше, - хто ми є.
На шляху до Європи починати потрібно із себе.

Найкраще привітання у День матері - дзвінок від мами. Дякую, рідненька, люблю тебе. 

Наша безпека на дорогах

Чудово повторити правила дорожнього руху разом із представниками Управління інфраструктури Полтавської обласної державної адміністрації та інспекторами зв'язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській олбласті.
Цікаві люди, нова подача та ще й подарунки для кожного учня - брелоки, що відбивають світло.

День пам'яті та примирення

Традиційно цього дня Шахворостівська сільська рада приносить квіти до пам'ятного знака жертвам Другої світової та до могили героя сучасної війни Федоряки П.В. Школярі Трудолюбівського ЗЗСО І-ІІІ ст ніколи не стоять осторонь.
Діти мають учити історію на життєвих прикладах і вчитися берегти пам'ять про своїх героїв.

Трудолюбівські переспіви

Кілька днів поспіль наша школа повнилася співом і піднесеним хвилюванням. Ми готувалися до особливої зустрічі незвичайних гостей.

Переспівати українські народні та сучасні пісні, пригадати пісенну історію Трудолюба, коли творчими виступами місцевих аматорських колективів захоплювалися не лише місцеві жителі. Цього хотіли ті, хто зібрався у шкільній Світлиці: співучі подружжя Величковських та Масяченків, учителі та дев'ятикласники.
Молодь захоплювалася майстерністю співаків та музикантів, ми дивувалися, як легко гості згадують забуті мелодії, як швидко підхоплюють запропоновану пісню.
Але найбільше тішило, те, скільки пісень підспівувала дев'ятикласники. До речі, одну, почуту тут вперше, народну пісню учні використали для конкурсної програми дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").


Прощалися з думкою про наступну зустріч. Можливо, у ширшому колі. 

на тему...

"...це не образа, коли тебе називають словом, яке комусь здається образливим. Це тільки свідчить, яка жалюгідна душа у людини, що таке каже. Отже, не бери до серця слова..."

Гарпер Лі "Убити пересмішника..."