Сюрприз для однокласників

Так. Це - торт! 

Витвір мистецтва від мами Насті Харченко!

Це справді диво. 

Спасибі за щедрість душі і майстерність рук. 

"Мистецтво маленьких кроків"

Випускники побороли ще один тест. Завтра - наступний. Так, маленькими кроками, ви просуваєтесь у своє самостійне життя. Рух цей не завжди легкий і радісний. Кроки бувають ледве помітними. Але  все одно це - рух, який, як відомо, і є життя.
Боріться, як Атлант, який тримає на плечах небесне склепіння. Не здавайтеся і не відступайте. Те, що вас не зламає, зробить тільки сильнішими. Використовуйте всі шанси і можливості. Ви зможете. Вірю у вас. Люблю.  

Не можна повернути неповторне

Свято останнього дзвоника - відбулося...

Співали пісень, танцювали, проголошували вітання і напутні слова, і слова вдячності.
Вручали грамоти і похвальні листи.
Запускали кульки, слухали дзвоники...
Радісно і трохи сумно.
Багато фотографувалися.

Спробували повторити світлину зі свята у 4 класі. Дуже відрізняються.

"Чи ж неповторне можна повторити?"
Кожна мить нашого скороминущого життя - неповторна.
Тим і цінна!

 Хай збувається все задумане: і маленькі бажання, і великі мрії. Мрійте сміливо! Цінуйте життя! Кожну неповторну мить.

Напередодні Останнього дзвоника

Дорогі мої випускники, дорогі мої діти найріднішого класу. Уже написані перші ваші тести: ви склали перший іспит. Усі склали! Вже навіть є попередні результати. Вітаю всіх, хто задоволений. Хоча знаю, що завжди хочеться ще краще. Це добре.
Для трішки розчарованих перефразую Молитву Антуана де Сент-Екзюпері: в житті ми одержуємо не те, чого бажаємо, а те, що нам дійсно потрібно. Це теж добре.
Подумайте над цим і сміливо рухайтеся вперед.
Легко не буде. Але буде цікаво. І це прекрасно!
Фото обов'язково повторимо! 

Завтра - ЗНО

Менше ніж за годину розпочнеться ЗАВТРА: той день, коли випускники 2017 проходитимуть своє перше тестування.  Приєднуюсь до ініціативи міністерки Лілії Гриневич і кажу всім, для кого завтрашній день дуже важливий: # ЩАСТИ НА ЗНО! 

Скористайтеся порадами психолога. Може, комусь допоможе..

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ІСПИТАХ: Практичні поради подолання стресу під час #ЗНО від відомого психолога Светлана Ройз
Під час іспиту, особливо в незнайомому приміщенні, особливо при можливих "оглядах", абсолютно закономірний викид гормону стресу - кортизолу. Коли нам страшно, блокується доступ до нашого центру "думання". Щоб подолати цей вплив стресу важливо:
1. Взяти з собою воду (прозора пляшка з водою дозволена правилами).
2. Для відчуття меж і балансу є дуже проста вправа "крило янгола": поклади праву руку на своє ліве плече, немов обіймаючи. Можна уявити, що це рука друга, когось із батьків або викладача.
3. Подихати певний час так, аби видих був довшим, ніж вдих. Таке дихання допоможе заспокоїтися.
4. Для відчуття стійкості можна покласти руки на живіт і зробити декілька вдихів-видохів.
5. Зроби собі масаж зап'ястя між кісточками, що розділяють четвертий і п'ятий пальці - це зона, яка відповідає за реакцію на стрес, страх, тривогу.
6. Знайди в інтернеті вправи для гімнастики мозку і зроби їх перед початком тестування (наприклад, вправа "Крюки Деннісона").
7. Пошукай в інтернеті приклади вправ-енергізаторів - вони прості, але дуже дієві і допоможуть зняти фізичну напругу перед самим тестуванням.
8. Приготуй заздалегідь свій "якір уваги" - приший на одяг яскравий ґудзик або одягни браслет. Погляд на цю річ повертатиме тебе у "реальність" під час тестування.
9. Можна постукати по столу, переставити стілець, розкласти ручки, позначити, що це "своє" місце. Відчуття "свого місця" де б не був, дає можливість зосередитись і краще думати.
10. Придумай власну розшифровку абревіатури ЗНО - це знімає тривогу і дає інший сенс :)
#ЩастиНаЗНО!

День Вибору у Трудолюбівській школі

Творчий колектив учителів-однодумців Трудолюбівської школи щороку надає учням можливість робити свій вибір: обирати собі заняття до душі.

Одночасно, один раз на тиждень одну годину діти мають можливість займатися за одним із 5 профілів: художньо-естетичного (вокал, хореографія, театр); декоративно-прикладного мистецтва (вироби з дерева, мотанки); спортивно-патріотичного (школа “Джури”, легка атлетика); інтелектуального (етнографія, екологія, математика, англійська);

медіа-профілю (шкільна друкована газета “...ВСІМ”).

Цього року в день, коли “Вибір” презентував свої роботи, у школі утворився барвистий куточок дитячої творчості і захоплень.

Звичайно, за баталіями спортсменів, які регулярно радували нас своїми призовими місцями, ми могли спостерігати протягом року. Разом з Крупенич Н.І. вони перемагали майже у всіх районних змаганнях. Та і обласні трофеї для них не рідкість.

Вокалісти, яких навчила співати Говор І.В., прикрашали своїми голосами всі шкільні свята, зачаровували слухачів і членів журі конкурсу “Веселка”.

Дуже приємно було побачити, як навчилися оживляти дерево вихованці Луценка В.В., яку глибоку дослідницьку та пошукову роботу проводили етнографи разом з Карбан А.В, які милі мотанки створюють учні Красюк Л.М.

Фотозвіт юних екологів показав різнопланові напрямки їхніх досліджень і різноманітність видів діяльності: і практична робота в саду та на клумбах, і екскурсії, і інтерв’ю — які визначив для них Давиденко В.І.

Відрадно, що багато учнів робили вибір на користь занять з математики з Федорякою В.М.

Хочеться подякувати всім наставникам, які щедро ділилися з вихованцями досвідом, знаннями і вміннями та подарували їм можливість вільного спілкування. У спілкуванні та спільній діяльності народжується чимало цінних ідей, знаходяться шляхи вирішення проблем (і шкільних, і приватних), відкриваються нові можливості та набуваються знання, які дитина понесе у життя.

Дякую, дорогі колеги, за талант і щедрість.

День вишиванки

ВИШИВАНКА - наше національне надбання, генетичний код нації, можливість для самовираження.
Вишиванка - це те, що об'єднує усіх нас: дітей і дорослих, учителів і учнів, українців і тих, хто просто цінує красу.
Українська вишиванка - це збережені українські традиції, вміло інтегровані в сучасність.
День вишиванки - традиційне і улюблене свято у Трудолюбівській школі.

День матері в Україні

Записочка до мами.

Нечасто зустрічаюся з тобою. Дяка Богові за те, що ти є. Дяка мобільному зв’язку за можливість щодня чути твій голос. Спасибі тобі за поради, підтримку, терплячість. За безмежну мудрість. За те, що тримаєш нас, своїх дітей, у купі. І за те, що зуміла стати найкращою подружкою для моєї донечки. Уклін тобі, мамо, за безмежне щастя залишатися дитиною. Бути твоєю дитиною.
Добраніч. 

День Пам’яті і Примирення

День пам’яті і примирення. День скорботи. 

Для мене історія Другої світової - це історія мого діда, Темченка Михайла Павловича, знаного на селі на селі теслі (як казала бабуся, "плотника"), який у вересні 1943 пішов воювати і "пропав безвісті" при форсуванні Дніпра. Так і не довідався, що у січні 1944 у нього народився син Василь. Це історія моєї бабусі, Темченко Варвари Петрівни, яка відсиділа "за пелену колосків", яких назбирала вночі на уже зібраному полі, "аби діти не померли з голоду".
Це дитинство мого тата, коли змушений був їсти хліб з лободи.
Це історія мого діда, Лугового Федора Федоровича, який шістнадцятирічним пішов на фронт і дійшов до Німеччини.
Це скалічені людські долі. Це безмежні людські втрати. І сльози, і біль, і пам’ять...