Вітаю всіх із завершенням навчального року! Насичений, яскравий, пізнавальний, метушливий... Черговий навчальний рік завершився! У кожного свої думки, почуття, емоції і сподівання, пов’язані із цією подією. Але для всіх, причетних до школи, цей день радісний і святковий: відпочинок, літо, друзі, досягнення, успіхи, грамоти, підйом на інший щабель життя, крок у майбутнє... Маємо, що відзначати.
 Та хотілося традиційне знайоме свято оновити. Ми ще не готові були вийти за межі школи, як це роблять у Тернопільському ліцеї ім.Н.Яремчука, але на перші кроки все ж таки наважилися. Туристичні килимки, лавочки під затишними кронами каштанів - чудове місце для проведення шкільного родинного свята.
У формі інтерв'ю ділилися спогадами про рік, що минув, дарували "смайликові" посмішки, танцювали, одержували дипломи і грамоти, запускали і ловили літачків з побажаннями на літо...

Звичайно ж, не забули про українсько-фінський експеримент, про те, чого навчилися у Kaisu Helminen та Esa Sinivuori  не тільки учні, але й учителі. Згадали, як танцювали разом з ними усією школою, і показали, як це було.




Особливу увагу приділили шкільним спортсменам, які перемагали у районних змаганнях та гідно представляли район у області. Володарі золотих спортивних медалей під схвальні оплески школи проїхали навколо стадіону, де тренувалися, змагалися, здобували перемоги.

Головними "іменинниками" дня були випускники. Вони захотіли зберегти традиційні моменти шкільного свята: і прощальні слова вдячності, і рушники в доргу, і мамине напутнє слово, і мрії, відпущені з кульками, і прощальний, для них останній, шкільний дзвоник.

Жваве і рухливе свято промайнуло легко і радісно.
Нехай і прийдешнє літо буде таким!

Хочу похвалитися виробами наших гуртківців, подякувати їм та їхнім керівникам.
   Разом з Людмилою Миколаївною Красюк дівчатка виготовляли мотанки. Вони вивчили історію цієї ляльки, зібрали матеріал для її одягу, оволоділи технікою та виготовили різноманітні, барвисті, красиві вироби. Деяких ляльок подарували рідним, якихось - залишили собі (з такою красою важко розлучатися), інших - підготували до виставки. 

 Надзвичайна насолода розглядати тканини, стрічки, узори, які поєднали юні майстрині, коли творили своє диво.
   

Вихованці Василя Володимировича Луценка цього року виготовляли сувеніри не лише із дерева.
Фарфор, фотографія, наполегливість і ... маленький секрет - все що потрібно, щоб виготовити оригінальну прикрасу для класного куточка.
     Дякую вам за наполегливу працю і жагу до творчості!

Коли всі вироби готові, сувеніри роздаровані або зайняли свої виставкові місця, завершальне заняття гуртка "Сувенірчик" В.В.Луценко провів абсолютно нестандартно.
 Бажання дітей, зручна місцевість шкільної території (розкішний садок, висока трава, товсті стовбури каштанів, пишні кущі бузку та калини), обіцянка дітям та здоровий глузд спонукали керівника вивести учнів на природу.
 Цього разу діти охоче залишилися після уроків. Ні денна втома, ні гаряче сонце не втримали юних бійців у затінку. Зібралися не лише гуртківці: лазертаг - улюблена гра багатьох школярів у  Трудолюбі.


Дві збірні команди старшокласників одягли спеціальну амуніцію, взяли зброю і почався бій. Стратегія, спритність, витривалість, командний дух - усе знадобилося  гравцям. Василь Володимирович чудово знає, що саме у грі, яка проходить у реальному часі та просторі і формуються всі ці уміння та навички справжнього воїна і патріота, здатного знати свою землю, любити її і бути готовим стати на її захист.
Заняття пройшло вдало: щасливі діти, задоволений учитель, нові уміння, навички, досвід.
Чудовий результат!

Сюрприз для спортсменів

Сьогоднішній день у нашій школі розпочався несподіваним солодким сюрпризом для наших спортсменів: методист відділу освіти Миргородської районної державної адміністрації Я.М.Гробик привезла торт переможцям районної спартакіади. Ярина Миколаївна привітала дітей, їх тренера, Н.І.Крупенич, та побажала нових спортивних досягнень.

Зустріч педагогів сусідніх областей

Навчальний тиждень у Трудолюбівській школі закінчився зустріччю колег: наш колектив приймав гостей із Олександрії. Директори та заструпники, представники міських шкіл завітали на Полтавщину, щоб більше довідатися про фінську освіту і експеримент "Змінитися за 7 днів", про те, як працюють наші учителі, що нового впроваджують, як вплинуло на роботу колективу перебування фінських викладачів у Трудолюбі.
Все було гамірно, людно і  у шаленому темпі.
Із територією шкільного подвір'я гості познайомилися за маршрутом, який вказувала мотузочка. Вона, блукаючи між деревами та клумбами, провела усіх росяним подвір'ям від воріт аж до шкільної світлиці. Українці здавна шановних гостей вітали у світлиці, де стіл, рушники, ікони... Саме у такій атмосфері  найшвидше відновлюється і тіло, і душа.

Віпочивши з дороги, гості поспішили на уроки: трудолюбівські учителі, натхненні фінським досвідом, ділилися власними надбаннями.




В.М.Федоряка показала, як можна вивчати геометрію, граючись, щоб зробити складний урок захоплюючим, а навички - корисними для життя.

З Н.І. Крупенич діти захоплуючою грою і азартом пояснили,  "чому фізкулт завжди з ура".
Л.М. Красюк допомогла учням переконатися, що вуглинка - не просто вуглинка: це і добриво, і ліки, і багатство землі, і інструмент для художника. Діти охоче малюють  вуглинками, а їхні роботи прикрашають шкільні коридори.


На уроці музики разом з І.В.Говор діти виконували дихальну гімнастику, пускали мильні бульбашки, малювали, гралися вітрячками, вчилися слухати, чути і розуміти  "музику вітру" і не тільки...
Г.В.Онопрієнко та директор школи В.М.Кульченко  разом з четвертокласниками пройшли  черговий етап проекту "Містер велосипед" та показали колегам, що означає співучителювання по-фінськи.


Ця міжобласна освітня подія - продовження міні-EdCamp Trudoljub, коли особисті знайомства зацікавлених, небайдужих педагогів розширюють кола спілкування колег, готових змінюватися і змінювати, шукати нові ідеї і ділитися власними,  збільшуючи кількість білих ворон у нашій сучасній освіті.
Едкемпівські хвости - діють!

День вишиванки

У Трудолюбівській школі вишиванку охоче одягають і вчителі, і учні не лише на свята.
Колективне фото - уже традиційна частина яскравого дня, мить святкової перерви, яку  восьмикласники заповнили ще й українськими піснями та танцями.  

Вітаю всіх мам зі святом!

Найрадісніша подія цього ранку для мене - вітальна записка від доньки. Щирі слова. Малюнок Все для мене. Як тоді, коли вона була маленькою.
Шастя бути мамою.
Так само, щастя - зателефонувати мамі. Привітати її зі святом. Поговорити, подякувати. Сказати прості слова, почути рідний голос, від якого стає затишно і спокійно, як у дитинстві.
Люблю вас! Дякую долі за це щастя. 

Людська пам'ять з часом згладжує, а то й стирає деякі моменти.

 Щоб зберегти пам'ять народу, треба передавати її дітям. 

Л.М.Красюк, вчителька історії, класний керівник 6 класу не просто розповідає своїм вихованцям історію рідних сіл (Малинівки, Шахворостівки, Трудолюба), але показує цю історію в подорожах, екскурсійних поїздках, походах. 

Цього разау у травневі дні пам'яті шестикласники на велосипедах проїхали вулицями Трудолюба та Шахворостівки. Прибрали могили земляків, героїв Другої світової.

Зробили зупинку біля двору однокласниці Аліси, милувалися величезним аромтним "бузковим деревом". 

У лісі шукали цукерки, жарили на вогнищі ковбаски. 

Втікали від дошу. 

Грали у футбол. 

І події цього дня, і розповіді вчительки

надовго залишаться у дитячих спогадах.

Марафон пам'яті

У травневі дні пам'яті та примирення у Трудолюбівській школі пройшов марафон пам'яті. Інформаційна хвилинка від восьмикласниць Альбіни Маляренко, Ані Балацької та Жені Додусенко: втрати, результати, наслідки війни минулого століття та втрати, руйнування, смерті, які уже 4 роки несе війна на сході України.

Довідавшись про червоний мак, який є символом пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, учні по класах виготовили для себе символічні квіти і з ними взяли участь у мітингу мам'яті, який проводили працівники сільської ради.
Учні 6 класу здійснили велопробіг до могил земляків, героїв Другої світової війни.

Коли В.М. Федоряка збиралася на (не)конференцію Mini-EdCamp Stanytsia Luhanska, учні та вчителі нашої школи підготували гостинці для дітей Валуйської школи та воїнів-захисників.
Свою посилочку передали і представники Білцерківської громади: учительки Білоцерківської школи якраз гостювали у Трудолюбі, побували на уроках за фінським зразком, познайомилися зі школою і охоче додали своїх гостинців для дітей Луганщини. Вийшов спільний готинець з Полтавщини на схід країни. Як каже Валентина Миколаївна, EdCamp об'єднує!

 Воїни теж посилку одержали. Тепло дитячих листів та щирість послань нехай підтримає і порадує наших захисників. Це найменше, що можемо для них зробити.