Вогонь, метал, квіти...

Що їх об’єднує?
Трудолюб. "Кузня Петра". Коваль, майстер, воїн, Петро Федоряка.
Його дружина, Валентина Миколаївна, яка живе пам’яттю про чоловіка.
Його друзі, побратими, учні, які хочуть зберегти все, як було, коли був живий майстер і не було війни.
Його послідовники, які продовжують і розвивають славу Трудолюбівського ковальства.
Його діти і внуки, які несуть в собі його гени, його частинки, його продовження.
Всі, хто причетний до організації і проведення VІІІ ковальського фестивалю ножових майстрів імені Петра Федоряки.
І, звичайно ж учасники, які, пам’ятаючи про майстра і один про одного, чекають червня і приїздять до Трудолюба. Привозять друзів і коханих жінок.
Будують сирорудні горна з химерними обличчями, вдихають в них вогонь, добувають з руди залізо. Кують скоби для фронту, виготовляють клинки і несподівано-химерні, оригінально-неповторні і, навіть, тендітні речі з металу. Діляться досвідом, вчать і вчаться. Багато спілкуються, згадують, відпочивають.
А ще - квіткова тема у сувенірах для берегині домашнього вогнища. Може, саме вона надала цьогорічній події меланхолійно-стриманого, тихоплиннного  і задумливого настрою.
Не перестаю милуватися і захоплюватися всіма, кого бачу на фестивальній галявині у Трудолюбі.
Ви - чудові. Спасибі ВАМ!