Новий рік розпочався незвично тепло і безсніжно. Все решта - як завжди. Кожен сам обирає, що візьме із собою в Новий рік, чим заповнить місця, якщо вони звільнилися.

Я хочу поділитися хорошими враженнями і спогадами закінчення минулого року.
 Інна Юріївна Городинська, вчителька із Ромоданівської школи.
запросила на семінар-практикум учителів зарубіжної літератури. Перше моє знайомство з нею відбулося під час районного конкурсу презентацій і відеороликів. Робота її маленької вихованки уже тоді вирізнялася ліричністю та технічною довершеністю. 

І цього разу Інна Юріївна вражала колег. Як і належить з ранку, запросила всіх прибулих до руханки. Бадьорий танець-зігріванець швидко розігнав усю дорожню втому та автобусну дрімоту. 

На уроці зарубіжної літератури учні, за підтримки молодої вчительки, характеризували суперечливий образ Анни Кареніної. У атмосфері щирої бесіди ми всі разом співчували героїні, страждали і раділи разом з нею, захоплювалися, схвалювали або засуджували якісь її вчинки, усвідомлюючи однак, як нелегко бути жінкою на землі. Вчителька демонструвала володіння комп'ютером, використовувала новітні технології, які доречно підсилювали душевність і щирість розмови.

Під час майстер-класу Інна Юріївна надала змогу кожному спробувати можливості "Word

Art" та "Fotostory3". А на завершення - виготовляли паперову ялинку. У когось вона вийшла досконало правильна, у когось - святково-ошатна, у когось - лаконічно-довершена... але навіть моя, трохи незграбна, додала святкового настрою  і нагадала про наближення свята.
Повертаючись додому, раділа за сусідів, як і за кожен шкільний колектив, у який приходить талановита молодь і знаходить підтримку досвідчених колег, готових ділитися досвідом, вчитися, змінюватися і удосконалюватися.