Звітний концерт "Променаду"

Школа народного танцю "Променад", як завжди, звітувала яскраво, натхненно, благодійно. 

Вихованці Андрія Матвієнка заворожували глядачів різноманітними народними танцями, продуманими довершеними костюмами, цікавими хореографічними картинками, старанністю юних виконавців. 

Глядачі однаково тепло приймали і українські, і танці інших народів: жартівливий білоруський, тужливо-оптимістичний татарський, запальний молдавський, швидкий угорський, емоційний грузинський, колоритний єврейський. 

На святі протягом усього дійства звучало багато подяк батькам і від батьків, керівникам і від керівників, меценатам і дітям за натхненну працю, наполегливість і відданість мистецтву.
За рік, що минув, юні школярі-танцюристи здобули чимало нагород, дипломів, кубків, перемог. Багато працювали, але не втратили чуйності і людяності. Цьогорічний концерт присвятили своїй "однокашниці", дівчинці, яка потрапила в біду і потребує медичної та фінансової допомоги, людської уваги та підтримки. Кошти, зібрані під час концерту, направлять на її лікування.
Дякую усім причетним до "Променаду" за емоції, настрій, чудове свято танцю!

"Швейк"- у Миргороді!
Пощастило побачити чудове дійство!
Неймовірна гра видатних майстрів Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва! Диво перевтілення.
Тонка межа між акторами та глядацькою залою.
Привід замислитися над вічними життєвими цінностями.
Тонкий гумор. Надзвичайні емоції. Незабутні.
Наступного дня - ще одна зустріч із Швейком.
У іншому місті інший Швейк. Інші емоції.
Сила мистецтва - надзвичайна!

Канікули - час для подорожей

Літні канікули для восьмикласників, за традицією, розпочалися захопливою мандрівкою. Разом з класним керівником діти уже побували у Києві, Полтаві, Харкові, Львові. Так Марія Таран втілює свій учительський  задум: показати вихованцям неповторну красу, історичну велич, унікальність нашої країни.

Цього разу  нас вражав довершеністю Кам’янецький замок, захоплювала величчю Хотинська фортеця, заворожували буковинською самобутністю Чернівці.

У цьому місті я побувала вперше. Історична столиця Буковини вразила толерантністю, з якою поєднала у собі вишуканість архітектури часів Австро-Угорщини, яскраву колоритність буковинських традицій та цікаві сучасні родзинки, що з’явилися тут уже до ювілею 600-літнього міста.

Воно ж захоплює повагою до туристів, трепетним збереженням усього справжнього, автентичного, дійсно унікального і неповторного.

На згадку про поїздку залишаться світлини, зроблені на території колишньої резиденції буковинських митрополитів, у дендрологічному парку під кроною унікального вікового червоного бука, що стомлено кинув своє гілля до землі, утворивши мережену листям та вітами альтанку.

Кожен з нас знайшов собі цікаву локацію для пам’ятного фото.

Дякую усій дружній компанії за чудово проведений час та можливість подорожувати у вашому товаристві.

Свято радості, спорту, дитинства

День захисту дітей - одне із найдавніших міжнародних свят - прийнято відзначати у перший день літа. Чудова пора для відпочинку, прогулянок, спорту, для того, щоб приділити увагу дітям і створити для них свято.

Для дітей Шахворостівської сільської ради таку подію готували спільно і заздалегідь. Депутати  та працівники сільської ради зібрали дитячі команди від кожного населеного пункту, привели їх до школи, турбувалися про кожну дитину. Вчителі готували святкову ігрову програму, яка проходила під олімпійськими лозунгами і олімпійським прапором. І веселі старти, найулюбленішу розвагу усіма поколіннями дітвори, проводила досвідченна вчителька, незмінний тренер чемпіонів Трудолюбівської школи Крупенич Н.І.

Шкільний стадіон повнився гамором, дитячим сміхом, ігровим азартом. Наталя Іванівна усьому цьому чудово давала лад. Цікаві завдання та ігри захоплювали не лише членів команд, а й усіх присутніх на святі. Бабусі і мама, братики і сестрички, друзі і однокласники - усі щиро вболівали, підтримували і раділи за свою дітвору.
Представники місцевого самоврядування активно підтримували підопічних зі своїх команд, стежили за дотриманням правил чесної гри.
Поки юні спортсмени змагалися на стадіоні, маленькі художники кольоровою крейдою зображували все, з чого складається їхнє щасливе дитинство: морозиво і цукерки, сонце і квіти з чудового саду, відпочинок з батьками, улюблені розваги і добру фею у блакитних шатах, яка чарівною паличкою виконає усі бажання. Гості з дитячого садочка, наймолодші наші громадяни, не лише спостерігали за подіями, але й охоче прикрашали сірий асфальт шкільного подвір'я своїми барвистими малюнками.

Усі бажання ми сьогодні, на жаль, не змогли здійснити, але радість від гри, задоволення від власного досягнення, спілкування і плідної співпраці одержали усі.
Спонсором свята виступала  Шахворостівська сільська рада. Сільський голова, Марюта В.М., кожному гравцеві вручила м'яч, солодощі, а для школи - комплект футболок, щоб шкліьна команда мала гарний вигляд, та обручі для знаять та розваг.

Вітаю всіх із завершенням навчального року! Насичений, яскравий, пізнавальний, метушливий... Черговий навчальний рік завершився! У кожного свої думки, почуття, емоції і сподівання, пов’язані із цією подією. Але для всіх, причетних до школи, цей день радісний і святковий: відпочинок, літо, друзі, досягнення, успіхи, грамоти, підйом на інший щабель життя, крок у майбутнє... Маємо, що відзначати.
 Та хотілося традиційне знайоме свято оновити. Ми ще не готові були вийти за межі школи, як це роблять у Тернопільському ліцеї ім.Н.Яремчука, але на перші кроки все ж таки наважилися. Туристичні килимки, лавочки під затишними кронами каштанів - чудове місце для проведення шкільного родинного свята.
У формі інтерв'ю ділилися спогадами про рік, що минув, дарували "смайликові" посмішки, танцювали, одержували дипломи і грамоти, запускали і ловили літачків з побажаннями на літо...

Звичайно ж, не забули про українсько-фінський експеримент, про те, чого навчилися у Kaisu Helminen та Esa Sinivuori  не тільки учні, але й учителі. Згадали, як танцювали разом з ними усією школою, і показали, як це було.




Особливу увагу приділили шкільним спортсменам, які перемагали у районних змаганнях та гідно представляли район у області. Володарі золотих спортивних медалей під схвальні оплески школи проїхали навколо стадіону, де тренувалися, змагалися, здобували перемоги.

Головними "іменинниками" дня були випускники. Вони захотіли зберегти традиційні моменти шкільного свята: і прощальні слова вдячності, і рушники в доргу, і мамине напутнє слово, і мрії, відпущені з кульками, і прощальний, для них останній, шкільний дзвоник.

Жваве і рухливе свято промайнуло легко і радісно.
Нехай і прийдешнє літо буде таким!

Хочу похвалитися виробами наших гуртківців, подякувати їм та їхнім керівникам.
   Разом з Людмилою Миколаївною Красюк дівчатка виготовляли мотанки. Вони вивчили історію цієї ляльки, зібрали матеріал для її одягу, оволоділи технікою та виготовили різноманітні, барвисті, красиві вироби. Деяких ляльок подарували рідним, якихось - залишили собі (з такою красою важко розлучатися), інших - підготували до виставки. 

 Надзвичайна насолода розглядати тканини, стрічки, узори, які поєднали юні майстрині, коли творили своє диво.
   

Вихованці Василя Володимировича Луценка цього року виготовляли сувеніри не лише із дерева.
Фарфор, фотографія, наполегливість і ... маленький секрет - все що потрібно, щоб виготовити оригінальну прикрасу для класного куточка.
     Дякую вам за наполегливу працю і жагу до творчості!

Коли всі вироби готові, сувеніри роздаровані або зайняли свої виставкові місця, завершальне заняття гуртка "Сувенірчик" В.В.Луценко провів абсолютно нестандартно.
 Бажання дітей, зручна місцевість шкільної території (розкішний садок, висока трава, товсті стовбури каштанів, пишні кущі бузку та калини), обіцянка дітям та здоровий глузд спонукали керівника вивести учнів на природу.
 Цього разу діти охоче залишилися після уроків. Ні денна втома, ні гаряче сонце не втримали юних бійців у затінку. Зібралися не лише гуртківці: лазертаг - улюблена гра багатьох школярів у  Трудолюбі.


Дві збірні команди старшокласників одягли спеціальну амуніцію, взяли зброю і почався бій. Стратегія, спритність, витривалість, командний дух - усе знадобилося  гравцям. Василь Володимирович чудово знає, що саме у грі, яка проходить у реальному часі та просторі і формуються всі ці уміння та навички справжнього воїна і патріота, здатного знати свою землю, любити її і бути готовим стати на її захист.
Заняття пройшло вдало: щасливі діти, задоволений учитель, нові уміння, навички, досвід.
Чудовий результат!