Фінська амбасада "Від простого - до цінного" QR-код 3

Амбасада почала працювати після участі Федоряки В.М. у програмі з підвищення кваліфікації «Едмандри» - це освітня експедиція до Фінляндії та Естонії, здійснена в листопаді 2017 року.

А у лютому 2018 Трудолюбівська ЗОШ перемогла  у конкурсі на участь в українсько-фінському проекті «Змінитися за 7 днів», гасло якого – “Ловіть нові іскри для вашого викладання!” (Get A New Spark for Your Teaching). 

Проект всеукраїнського значення реалізувався за сприяння Міністерства освіти  і науки України громадською організацією «ЕдКемп Україна» та фінською компанією «Lumo Education», що спеціалізується на поширенні фінського освітнього досвіду  в інших країнах. 

На участь у конкурсі надійшло 675 заявок (від кожної 25-ої школи України),  серед яких було спочатку обрано 4 школи (НВО № 6 у м. Кропивницький, СШ № 23  у м. Мелітополь, ЗОШ № 4 у м. Дрогобич, Трудолюбівська ЗОШ у Полтавській обл.),  а серед них фіналісткою стала наша школа, представлена заявкою вчительки математики  й фізики Валентини Федоряки.

Фінські спеціалісти з компанії Lumo Education прожили із нашою школою фактично робочий тиждень, з 19 до 23 лютого. Допомогли зробити аудит сильних і слабких сторін, провели низку відкритих уроків і тренінгів, враховуючи специфіку і школи, і населеного пункту, допомогли нашим учителям розробити власну програму вдосконалення, надихнули на зміни.

Меморіальна дошка Федоряці П.В. QR-код 2

Федоряка Петро Вікторович (15.09.1964 – 31.07.2014)

Учитель. Працював у Трудолюбівській школі учителем математики та інформатики. Завдяки йому у школі був відкритий перший в районі комп’ютерний клас. Вчив школярів програмувати, готував до олімпіад, водив у походи, формував навички виживання у природі.

Майстер. Відомий в Україні і поза її межами коваль, майстер художнього кування, зброяр. Ініціатор створення гільдії майстрів «Коло», фестивалю ножових майстрів «Трудолюб» та співзасновник Миргородського ковальського фестивалю.  

Воїн. З перших днів російської окупації старший лейтенант Федоряка П.В. у лавах Збройних Сил України. 31 липня 2014 року командир взводу 25-ї окремої повітряно-десантної бригади загинув у бою під Шахтарськом.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Щасливі бути разом

Просто, коротко, весело, із збереженням традицій і з поглядом у майбутнє. Прийняти першокласників до дружної шкільної родини, привітати випускників. Оточити школярів увагою, продовжити літній настрій іграми на шкільному подвір'ї, у коридорах, у класах.

Такі прості завдання ми ставили перед собою, готуючись до першого, святкового шкільного дня. А ще - пригадати найкраще з минушого навчального року, щоб взяти найцінніше  у  новий. 

Думаю, нам це вдалося.

Нікому не набридло. Ніхто не втомився. Діти раділи. Батьки спостерігали, співпереживали, підтримували. Вчителі відчували задоволення від хорошої роботи. 

Принагідно дякую колегам (Людмилі Миколаївні, Людмилі Михайлівні, Наталі Миколаївні, Галині Вікторівні, Катерині Федорівні, Валентині

Миколаївні, Марії Валентинівні, Юлії Сергіївні, Євгенові Григоровичу, Матеї), учням 10 класу, які створювали мальовані завдання на асфальті і у коридорі початкової школи, та всім, хто підтримав ідею, надав фарбу і допоміг створити святковий настрій.

Я справді щаслива працювати разом з вами.

Нехай новий навчальний рік для всіх буде щасливим.

Корпус Миру - чудова можливість вчитися

Дякую організаторам тренінгу і тренерам, чудовій групі, нашим волонтерам. Було насичено, змістовно, цікаво і весело. 

"...є час говорити і час мовчати, час шукати і час втрачати, час зберігати і час викидати, час любити і час ненавидіти, час війни і час миру. На все свій час."
                                                                                           (Екклезіаст)

Збираючись на EdCamp Ukraine 2019, багато думала, яка ж вона, ХОРОША ЛЮДИНА?
Хочеться перефразувати цитату. Хороша людина - та, поряд з якою "відпочивають янголи".

Срібний дзвоник кличе в літо

Ми це зробили!

Втілили задум про новий формат традиційного свята останнього дзвоника. Ішли ми до цього поступово. І от нарешті повністю замінили лінійку квестом, який стартував біля шкільного порогу із кольорових "класиків". Ними ми прикрасили шкільне подвір'я. Дякую Валентині Миколаївні і Ярославі Плехановій, які допомогли розмітити, розкреслити і прикрасити комірки знайомої дитячої гри. У них і гуртувалися класні команди.
 Форма одягу - демократично-святкова. Джинсова деталь - бажана. Приємно бачити, що деякі класи "заморочилися" і, навіть, деякі сім'ї відгукнулися. Було помітно, що мама, тато, дитина до останнього дзвоника готувалия разом і мали схожі деталі в одязі.
Одинадцятикласники спеціально до свята підготували футболки і вигідно вирізнялися поміж
іншими, підтримуючи загальну концепцію шкільної події. А останній шкільний дзвоник цього дня звучав на шкільному подвір'ї що п'ять хвилин, сповіщаючи про перехід до чергової квестової станції.

Рухаючись у затінку ялинок, беріз, каштанів, кожен клас виконав по 11 цікавих завдань, до яких учителі ретельно готувалися.
З Людмилою Миколаївною малювали шкільні активності і створили яскраві кадри активного шкільного життя. З філологами - гралися словами. Ірина Володимирівна керувала ритмічними оркестрами. На природничій станції виготовляли ошибани, а на патріотичній - зібрали з пазликів карту України. Носили ложкою воду, пригадували найяскравіші моменти, події, уроки минулого року. На стадіоні стріляли з пневматичної зброї.
Разом з Крупенич Н.І. випробували можливості нового спортивного майданчика.
Батьки, за власним бажанням, приєднувалися до дитячих команд і розважалися разом з учнями, фотографували цікаві миті або просто спостерігали за подіями на станціях.
Повна свобода і задоволення від гри, спільної дії і простого спілкування.
На танцювальних зупинках у Марії Валентинівни дружно усією школою пригадували руханки, шо вивчили на шкільних повітряних перервах. Навіть літня спека останнього травневого дня не зменшувала задоволення від спільної дії старшокласників і малечі, учнів і їхніх наставників.
Чи стомилися? Трохи! Чи задоволені? Дуже!

По завершенню ігрової програми молодші школярі передали випускникам дзвіночки, срібний голос яких покличе їх не просто у літо, а у самостійне життя, і  незмінно нагадуватиме про прощальну шкільну гру, про дитячі розваги на порозі дорослого світу.
На завершення, як і обіцяла на старті Наталя Іванівна, - морозиво для кожного від місцевого приватного підприємця Кривчуна С.В.

Крім того, до свята Трудолюбівська школа, та і вся сільська громада, одержала чудовий подарунок від Миргородської районної та Шахворостівської сільської ради: чудовий спортивний майданчик зі штучним покриттям.
Усі колективні творчі роботи і,  навіть, мішені прикрашають коридор другого поверху.

Дякую за фото Людмилі Марченко, Наталії Кот і всім, хто поділився світлинами.