15 вересня - День народження Петра Вікторовича Федоряки, день, коли друзі приходили, приїздили, телефонували, щоб привітати зі святом шановану, цікаву, щедру людину.
Зараз нам залишилося тільки згадувати. Точно знаю, що кожен згадав. Вдома чи в кузні, у школі чи біля могили... Чи на концерті "Океану Ельзи", який відбувся цього дня у Полтаві. Вакарчук, як завжди, згадав героїв, завдяки кому...
Петро Вікторович теж завжди принагідно згадував тих, завдяки кому...
Ми всі згадали. Чим довше пам'ятаємо, тим довше живе душа.

Сьогодні ділюся своїм сценарієм (трирічної давнини) мітингу пам'яті з нагоди відкриття дошки пам'яті Петра Федоряки на фасаді Трудолюбівської школи.
Хтось прочитає, ще раз згадає, більше дізнається.
 Довше житиме пам'ять.