Перший дзвоник пролунав

В останні дні серпня стільки було розмов про святкування Першого дзвоника. Як відзначати? Яку форму обрати? Кого запрошувати? Кого вітати?

Сьогоднішній день показав, наскільки важливо мати можливість вибору і неформальне ставлення. Тоді навіть стара форма набуває свіжого цікавого наповнення. 

Першовересневе свято у Трудолюбівській школі завжди відзначалося затишком і особливими родзинками.

Організатори і цьогорічного свята  (педагог-організатор, класний керівник випускників, перша вчителька першокласників) зробили все, щоб важлива шкільна подія не втратила ні цінних традицій, ні особливого родинного затишку.

Школа познайомилася зі своїми першокласниками, вони ж посиділи за справжніми партами, дзвінко і радісно розказали віршики, покуштували каші справжніх однокашників, одержали подарунки. Старші - раділи зустрічі і спілкуванню, не могли наговоритися, надивуватися, як виросли і змінилися за літо. Особливо привертали увагу учні 8 та 9 класів не лише дорослим виглядом, але й новенькими формами, для яких самі обирали тканину, придумували фасон. Їхні класні керівники, Марія Валентинівна та Василь Володимирович, у своєму вбранні теж використали кольори одягу своїх вихованців.

Гідно, без зайвої метушні, трималися випускники: провели на заслужений відпочинок Василя Івановича, привітали нового класного керівника, подали дзвоник, провели малечу зі свята, яке промайнуло надзвичайно швидко. 

За півгодини все встигли: і воду для воїнів зібрали, і квіти вчителям подарували, і подарунки переможцям минулорічних олімпіад вручили. 

А у класах у родинному колі говорили про Україні, Європу, про себе, мріяли про майбутнє.