Про співучителювання я вперше почула під час
українського-фінського експерименту «Змінитися за 7 днів». Тоді КАЙСУ та
ЕСА продемонстрували, як це діє. Дуже
хотілося і собі спробувати.
Щиро вдячна Л. М. Красюк за довіру, за те, що погодилася
співпрацювати, не зважаючи на незмінну шкільну проблему: обмаль часу. Але Людмила Миколаївна, вчителька майбутнього першого класу НУШ, сама постійно вчиться і охоче ділиться власними
знаннями та ідеями.
Ціную отриману можливість спробувати, зробити власні
помилки, проаналізувати, дійти висновків і дечому навчитися.
Рада ближче познайомитися і попрацювати з учнями 4 класу,
зануритися в початкову школу.Це був мій перший досвід, який допоміг багато чого зрозуміти для роботи у п'ятому.
Розумію, наскільки важливим у співучителюванні є процес
планування, генерування ідей, розробка практичних завдань і простого
спілкування. Це те, чого мені не вистачило, про що почала шкодувати уже
напередодні самого уроку, чим переймаюся зараз. Шлях персонального розвитку
мене як вчителя, особистих навичок і власної творчості у процесі співпраці з
колегою був надто коротким.
Що робили на уроці? Гралися. Створювали тематичні колажі
за новим матеріалом, розселяли героїв у свої казки, повторювали тексти, ліпили
уривки (героїв, деталі інтер'єру, казкове середовище: пташиний двір, озеро…)
для того, щоб потім їх використати для гри у імпровізованому ляльковому театрі. Діти розуміли, для чого вони
виконують завдання.
Напевно, не все вдалося, але, граючись, програмовий
матеріал учні засвоїли, здобули нові навички. Були задоволені.
Перші кроки зроблено.
Сподіваюся на подальшу співпрацю. 
Немає коментарів:
Дописати коментар